Права Власника Приміщення

Права власника приміщення

Часто права власника приміщення неправильно інтерпретуються самими власниками житла. Розглянемо, як приклад, рядовий випадок із практики – оренда квартири від власника. Якийсь наймач майже три місяці винаймав кімнату в одній квартирі з власником приміщення. Коли підписували договір найму житла, власник приміщення виглядав дуже презентабельно, не вселяв побоювань та підозр. Хазяїн квартири справді виявився непитущим і адекватною людиною, але також він виявився дуже допитливим і прискіпливим. Щодня квартиранту дорікали, що той пізно повертається додому, наводить друзів і подруг і взагалі йому пора вже розсудитись, жити тихо і непомітно. Ретельному догляду зазнавали навіть особисті речі квартиранта. Власник приміщення відчиняв кімнату наймача своїм ключем та ретельно перевіряв стан житла та особисті речі квартиранта. Коли терпіння наймача вичерпалося, зрозумівши, що домовитися по-хорошому не вийде, він був змушений виїхати з орендованої кімнати раніше терміну зазначеного в договорі найму приміщення.

Звичайно, це не кримінальна ситуація на ринку оренди житла. Власники приміщень майже завжди чогось бояться. Головне, що їх лякає, це те, що наймач зіпсує майно в квартирі, або взагалі того й дивися спалить її або заллє сусідів знизу. Ось тому так часто за квартирантом іде глобальне стеження. Власник приміщення може з’явитися раптово, без попереднього дзвінка, відкрити двері, скориставшись дублікатом ключів, покопатися в особистих речах квартиранта і так далі. Головним та основним аргументом, він прикривається як щитом – «моя житлоплоща, що хочу те й ворочу». Поки що не всі власники сприймають усі реалії ринку оренди нерухомості, оскільки необхідно це робити.

Швидше за все, це пов’язано з тим, що довгі роки в нашій країні інститут власників житла був відсутній як такий і фактично люди проживаючи у своїх квартирах, не були їх законними власниками. Потрібно, щоб минуло якийсь час, перш ніж вони почнуть розуміти, що оренда житла – це бізнес. І тому, господар житла не “пан”, а надає свою квартиру, за договором найму, у тимчасове користування за гроші.

А бізнес – є бізнес. У цій справі не вийде, не вкладаючи грошей, отримувати більший прибуток. Будь-який бізнес потребує вкладень у розвиток. Тут також необхідно інвестувати свої кошти в приміщення, робити ремонт, купувати меблі та хорошу сантехніку, облаштовувати свою квартиру так, щоб у ній було приємно жити наймачам і оренда квартири не завдавала зайвого клопоту. Але більшість власників житла, намагаються все ж таки не афішувати свій бізнес. Багато в чому це пов’язано з тим, що заздрісні сусіди можуть дізнатися про те, що квартира здається в оренду і повідомити про це відповідні контролюючі органи. Оскільки більшість квартир в Росії здається неофіційно і господарі нерухомості не сплачують податки, то це є ще одним каменем спотикання між наймачем і наймодавцем. Тому виникають будь-які додаткові вимоги до квартиранта, часом навіть дуже дурні. Людина не розуміє, чому оплачуючи квартиру, вона не має права привести друзів та знайомих.