Процес Оцінки Нерухомості

складання програм розрахунку ринкової вартості нерухомості;
оцінка об’єкту нерухомості;
узгодження вартості;
оформлення звіту щодо оцінки об’єкта нерухомості.
Постановка завдання оцінки полягає у визначенні: мети оцінки, виду вартості, ідентифікації об’єкта нерухомості та юридичних прав на неї, дати оцінки, валюти оцінки, цін, в яких виконана оцінка.
Для збору та перевірки інформації щодо оцінюваного об’єкту оцінювач користується двома видами інформації:
документально підтверджена (орендні договори, комунальні платежі, інвентарні картки обліку, документи, що підтверджують права на об’єкт нерухомості).
отримана експертним шляхом (відомості про норму підприємницького прибутку, відсоток знижки на лістинг продаж та ін.)
Складання плану оцінки включає такі складові: визначення вимог до об’єкта оцінки, ідентифікація методології оцінки, оцінка витрат часу та трудовитрат, подання пропозиції щодо умов виконання завдання та вартості оціночних послуг
Збір та перевірка інформації включає: обстеження об’єкта нерухомості та складання акта огляду, а у разі потреби дефектних відомостей; вивчення району розташування, ділянки та прилеглих територій, юридичних та правових документів, що визначають права на об’єкт нерухомості; аналіз проектів та кошторисної документації, а за відсутності складання плану об’єкта та плану ділянки; збір та аналіз економічних показників по об’єкту нерухомості (балансової вартості, орендних платежів, витрат на утримання об’єкта нерухомості та ін.); пошук об’єктів-аналогів на ринку нерухомості
Упорядкування програм розрахунку ринкової вартості нерухомості передбачає створення пакету програм у системі електронних таблиць з розрахунку основних елементів вартості нерухомості.
Оцінка об’єкта нерухомості може проводитися стандартними методами або похідними від них методами, з використанням їх комбінацій та модифікацій відповідно до стандартів оцінки нерухомості та наявності необхідної інформації на ринку нерухомості Республіки Білорусь.
До стандартних методів оцінки відносяться:
витратний метод;
метод порівняння продаж;
метод капіталізації доходу.
До похідних методів належать такі як метод техніки залишку, метод міст, метод інвестиційної групи, метод класифікацій, метод валового мультиплікатора, адаптований метод капіталізації та інші.
При виконанні оцінки оцінювач за завданням замовника може обґрунтувати альтернативне використання нерухомості, що забезпечує максимально продуктивне використання. Процедура виявлення та обґрунтування альтернативного використання власності, що забезпечує максимально продуктивне використання нерухомості, називається аналізом найкращого та найбільш ефективного використання.
Найкраще та найефективніше використання – це ймовірне розумне та законне використання вільної землі чи покращеної власності, яке фізично можливе, юридично обґрунтоване, фінансово здійсненне та призводить до найвищої вартості.
Аналіз найкращого та найбільш ефективного використання виконується для ділянки землі:
як вільного;